Краплі з кондиціонера — це не “поломка за замовчуванням”, а наслідок збою в дренажі, повітряному потоці або монтажі. Коли волога з повітря конденсується на холодному випарнику, вона має йти в піддон і далі — через дренажну трубку або помпу. Якщо на шляху з’являється засмічення, повітряна пробка чи неправильний ухил, вода знаходить коротший шлях — через корпус у кімнату або на фасад. Виробники в інсталяційних інструкціях прямо вимагають постійний ухил дренажу не менше 1/100 (≈1 см на 1 м) і відсутність “сифонів”.
Як утворюється вода в кондиціонері
Під час охолодження тепле, вологе повітря проходить крізь теплообмінник (випарник). На його ребрах водяна пара перетворюється на краплі, які стікають у піддон. Звідти конденсат самопливом виходить через дренажний штуцер у трубку — або відкачується невеликою помпою, якщо неможливо забезпечити ухил. Усе просто в теорії, але на практиці навіть невеликий перекіс внутрішнього блоку, забруднений фільтр чи зім’ята трубка змінюють гідравліку настільки, що вода починає “шукати” інші виходи.
Про що часто забувають: дренажна лінія теж “пітніє”. Якщо її не теплоізолювати, на зовнішній поверхні утворюються краплі, які можуть виглядати як “витік” з кондиціонера. Іще одна типова причина — довга горизонтальна ділянка без ухилу: у ній збирається вода й повітря, з’являється характерне “хлюпання”, а потім перелив.
Утворення конденсату на випарнику — це норма; важливо, щоб дренаж виводив вологу назовні.
Поширені причини течі з внутрішнього блоку
Найчастіше вода з’являється не через “серйозну поломку”, а через дрібні, але критичні фактори: засмічення дренажу, перекіс або неправильний ухил під час монтажу, обмежений повітряний потік через брудні фільтри, а також локальні пошкодження піддона чи штуцера. Кожен із цих сценаріїв по-своєму порушує нормальний шлях конденсату й змушує його переливатись у корпусі. Нижче розбираємо ключові причини по черзі — з ознаками, мінімальними діями, які можна зробити самостійно, і моментами, коли вже потрібен майстер.
Ключові фактори протікань: засмічення дренажу, помилки монтажу, обмерзання, механічні пошкодження.
1) Засмічений дренаж (найчастіше)
Пил, ворс, дрібне сміття та біоплівка з бактерій і грибків осідають у піддоні та трубці, звужуючи прохід. Коли рівень у піддоні піднімається до краю, вода переливається через корпус. Провисання шланга створюють “кишені” повітря — самоплив зупиняється, і навіть чистий шланг раптом перестає зливати воду. Регулярна профілактика — очищення й дезінфекція піддона та дренажу — найефективніший захист від течі й запахів.
Міні-чекліст, що можна зробити самостійно:
- Знеструмте кондиціонер.
- Зніміть і промийте фільтри під прохолодною водою, висушіть.
- Відкрийте передню кришку, видаліть воду й слиз із піддона м’якою серветкою.
- Переконайтеся, що шланг щільно сидить на штуцері, немає заломів.
- Якщо кінець дренажу виведений назовні — коротко “продуйте” його або застосуйте будівельний пилосос з боку виходу.
Порада: у систем із помпою проблемним вузлом може бути резервуар чи поплавок — їх обслуговування краще доручати сервісу.
2) Помилки монтажу (рівень, ухил, ізоляція)
Внутрішній блок має висіти строго в рівень, а піддон — бути трохи “перекинутим” убік дренажного штуцера. Якщо площина кронштейна завалена або дренажна трубка йде без постійного ухилу, вода перестає текти самопливом і накопичується всередині. Ще одна “невидима” причина — відсутність ізоляції на холодних ділянках траси біля входу у блок: зовнішній конденсат стікає по стіні, і здається, ніби тече кондиціонер.
Неправильний ухил дренажу, перекіс блоку та відсутність ізоляції — типові монтажні помилки.
Типові промахи монтажу:
- Перекіс кронштейна або “клювання” блоку не в бік штуцера.
- Горизонтальні ділянки або “коліна”, що створюють повітряні пастки.
- Під’єднання кількох внутрішніх блоків у спільний дренаж без достатнього ухилу.
- Відсутність або порушена теплоізоляція фреонопроводів і дренажу.
Профтрік: після монтажу попросіть майстра зробити тест заливу невеликої порції води в піддон — вона має швидко йти в дренаж без підтікання.
3) Обмерзання випарника (а потім масове відтавання)
Коли фільтри чи ребра забиті пилом, повітряний потік падає, теплообмін погіршується — температура поверхні випарника опускається нижче точки замерзання, ребра покриваються льодом. Після зупинки або переходу режиму лід відтає й вода може перелитися через край піддона. Схожа картина виникає при нестачі холодоагенту: падає тиск і температура кипіння, з’являється іній. Перевірка на витоки, вакуумування й дозаправлення — лише для сертифікованого техніка.
Ознаки й само-дії:
- Іній або лід на мідних трубках біля блоку, нестабільний холод, калюжа після простою.
- Вимкніть “Холод”, дайте відтанути природно, промийте фільтри, виставте помірну температуру.
- Не робіть: не грійте випарник феном і не вмикайте “Обігрів” для розморожування — можна пошкодити пластик і ламелі.
4) Пошкоджений піддон або штуцер, тріщини
Мікротріщини в пластиковому піддоні, зірваний штуцер, старий жорсткий шланг — усе це дає стабільні підтікання навіть при чистому дренажі. Часто такі дефекти — наслідок неакуратного демонтажу чи сервісу. Рішення — заміна піддона або патрубка чи герметизація штатними матеріалами, а не універсальними “клеями для всього”.
Чому “плаче” зовнішній блок
Невелике крапання під час охолодження — норма: частина конденсату утворюється й у зовнішньому блоці. Але рясні потоки, бурульки на рамі чи вентрешітці або “водоспад” під час міжсезоння вказують на інші проблеми: забитий теплообмінник, некоректну експлуатацію на низьких температурах без комплектів low-ambient (регуляція тиску, підігрів піддона), помилки у довжині чи діаметрі траси та дренажі. Під час монтажу виробники радять дотримуватися лімітів по трасі й одразу організовувати відвід конденсату з урахуванням можливого обмерзання.
Коли варто насторожитися: якщо під зовнішнім блоком утворилася крижана “борода”, а на фасаді — плями від води, потрібні мийка теплообмінника й перевірка режимів та тисків. Самостійно це робити не варто — без інструментів легко пошкодити ламелі й вентилятор.
Що робити прямо зараз: розширений чекліст
- Вимкніть живлення кондиціонера на щитку — це захистить електроніку й дасть льоду відтанути без стресу.
- Зніміть фільтри та промийте під проточною водою; не використовуйте гарячу чи агресивну хімію. Дайте повністю висохнути.
- Огляньте піддон і штуцер. Видаліть воду, очистьте слиз та осад, перевірте щільність під’єднання шланга.
- Перевірте дренажну лінію на всій доступній довжині: постійний ухил не менше 1/100, жодних “колін”, заломів і провисань.
- Прочистіть вихід дренажу з боку вулиці (короткий зворотний продув або будівельний пилосос). Не дміть надто сильно — можна пошкодити штуцер.
- Увімкніть і спостерігайте 15–30 хв у режимі “Холод”. Якщо калюжа з’являється знову — переходьте до професійної діагностики.
Коли без майстра не обійтися: повторне обмерзання після чистки, підозра на витік холодоагенту, помилка або шуми від дренажної помпи, крихкий чи пожовтілий піддон, сліди води біля електрики. Сервіс виконає вимір тисків, перевірить герметичність, схему дренажу та роботу помпи за інструкціями виробника.
Профілактика, щоб більше не текло
- Щорічний сервіс перед сезоном. Професійна мийка теплообмінників без деформації ламелей, дезінфекція піддона й дренажу, перевірка ухилу, кронштейнів і стану ізоляції. Це дешевше, ніж ремонт після протікань.
- Догляд за фільтрами кожні 1–2 місяці в активний сезон. Чисті фільтри підтримують повітряний потік і знижують ризик обмерзання.
- Коректний монтаж із першого разу. Рівень внутрішнього блоку, безперервний ухил дренажу не менше 1/100, ізольована дренажна трубка, правильні довжина та діаметр траси. Попросіть виконавця залишити фото вузлів — це допоможе в гарантійних питаннях.
- Експлуатація без крайнощів. Не ставте термостат “на мінімум” надовго; у міжсезоння працюйте за рекомендаціями виробника. Якщо потрібна робота при низьких температурах, встановіть комплект low-ambient.
“Нормальна” кількість конденсату сильно залежить від моделі, вологості, температури та швидкості вентилятора. Єдиного стандарту немає — коректно порівнювати лише виміряну витрату вашої системи з умовами роботи та специфікацією виробника.